Колекції > Острів скарбів в океані мистецтва
Сторінку живопису розпочинає невелика, але цікава збірка західноєвропейського мистецтва, яка налічує більше сорока творів, відкривається полотнами італійських художників станкового і монументального декоративного живопису епохи бароко. Це картини Мікеле Ск'явоне "Коронування" та "Юдіф" - копійна робота з Крістофано Аллорі невідомого художника.
Значною повнотою вирізняється колекція голландського і фламандського живопису XVII - XVIII ст., де поруч з творами на міфологічні та біблійні сюжети експонуються зразки портретного, пейзажного, побутового та батального жанрів, натюрморту.
Унікальним твором голландського живопису XVIII століття є полотно "Концерт" Хендріка Тербрюггена, творчість якого представлена лише в Ермітажі та Іркутському художньому музеї.
Серед натюрмортів, що дають уявлення про значний розвиток і диференціацію цього жанру в голландському та фламандському мистецтві, виділяються роботи невідомого художника (XVIII (?) ст. "Натюрморт з дельфською вазою" та Абрахама ван Бейєрена "Риба на березі моря".
Мистецтво Франції XVIII - XIX ст., репрезентоване творами таких відомих живописців, як Гюбер Робер "Руїни старого замку", Ернест Мейсоньє "Любитель картин". Франсуа Гране писав переважно церковні інтер'єри, з роботи "Внутрішній вигляд хорів церкви Капуцинського монастиря на площі Барберіні в Римі" майстер зробив понад п'ятнадцять повторень картини. На одному з них він зобразив себе, і саме цей варіант, близький до ермітажного, зберігається в нашому музеї.
Вплив живопису німецьких романтиків відчувається в деяких роботах австрійського портретиста Генріха Гольпайна, зокрема в його "Портреті Марії Комаровської", створеному в 1854 році в період перебування художника на Україні.
Пейзажні й анімалістичні мотиви поєднує в собі "Неаполітанська затока" Йогана Рауха. Живописець і графік, він працював у багатьох містах різних країн. Пейзаж, що належить музею, був написаний в останній, римський період творчості митця і є типовим зразком поширеного в той період італійського пейзажу, неодмінними атрибутами якого були пам'ятки архітектури - берег моря та Везувій.
Значно повніше і різноманітніше представлене в музеї українське та російське дореволюційне мистецтво XVIII-поч.XX століть. Саме до народного примітиву (наїву) зараховують так званий жанр народної картини, який є одним із найпоширеніших на території України. Авторами таких картин зазвичай були обдаровні малярі - самоуки з народу, а також іконописці й ремісники, яким був притаманним наївізм як певний тип світогляду.
Особливе місце в колекції займають три картини різного художнього рівня XVIII - XIX ст. "Козак Мамай". Жанрова розробка теми козака-бандуриста у II пол. XVIII - XIX столітті сприяла введенню в композицію народних побутових сцен, у тому числі й гумористичного забарвлення ("Бандурист біля корчми").
Гордістю музею є колекція українського портрета, яка знайомить з розвитком цього жанру протягом двох століть - з кін.XVII до поч. XXст. Суворий, величний і монументальний "Портрет Василя Дуніна-Борковського" був виконаний невідомим чернігівським іконописцем наприкінці XVII ст. і вважається прижиттєвим зображенням козацького ктитора Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. Серед портретів XVIII ст. виділяється ціла галерея портретів сім'ї Галаганів, що надійшла з їхнього родового маєтку "Сокиринці". До шедеврів належить також "Портрет Юхима Дарагана" роботи невідомого художника кінця XVIII - поч.XIX ст.
У тісному взаємозв'язку з місцевими художніми традиціями розвиалася творчість багатьох російських художників, особливо після заснування 1757 року Петербурзької Академії мистецтв.
Поруч з портретами, створеними невідомими художниками - кріпаками ("Портрет Ірини Галаган") або дворовими живописцями (К. Юшкевич-Стаховський "Портрет Миколи Маркевича" та "Портрет Уляни Маркевич") чільне місце займають також роботи, виконані переважно на Чернігівщині або на замовлення чернігівських меценатів російськими та українськими академістами К.Павловим ("Портрет Давида Горленка"), Г.Васьком ("Портет Черкес"), А.Мокрицьким ("Портрет Євгенія Гребінки"), І.Шаповаленком ("Італійка"), М.Ге ("Портрет І.М.Скоропадського").
Такі живописні твори середини ХІХ ст. із колекції музею, як "Готичний місток у Сокиринському парку" О.Волоскова, "Портрет дівчини в червоній хустці" М.Ге, "Ворожіння дівчат на вінках про заміжжя" І.Соколова, "Руїни палацу Розумовського в Батурині" Л.Лагоріо, "На ниві.Осіння оранка в Малоросії" М.Клодта свідчать про значний інтерес російських художників до побуту, природи та образів селян України.
Мистецтво живопису другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. представлене творами: "Ставок на фабричній околиці" Й. Крачковського, "Відкуси шматочок" Ф.Бухгольца, "Вечір на Чернігівщині" А.Скіргелло, "Рибальські тенета" С.Світославського, "Троянди" М.Беркоса. Важливе місце в колекції мужею належить полотнам художників, які довгий час жили і творили на Чернігівщині. Це роботи І.Рашевського "Німі свідки давньої слави", "Вулиця в Чернігові", "Пароплав на Десні", "Серпень", В.Соколова "Портрет архітектора О.Ю.Ягна", М.Холодовського "Туман", П.Чирка "Пейзаж", Г.Яременка "Портрет Неговської".
Велику роль у художньому житті Чернігова періоду громадянської війни відіграла народна студія мистецтв (1919-1922). Багато її випускників згодом стали відомими художниками. Це твори викладачів та учнів студії Ф.Чирка, М.Жука, Л.Митькевича, Г.Тарасевича, З.Горобця, І.Кричевського. Слід відзначити творчу спадщину талановитого, але маловідомого живописця А.Ржезнікова, який багато уваги приділяв пошукам нових засобів образної мови ("Автопортрет", "Сріблясті тополі", "Мар'їн гай").
Серед живописних картин 1920-1930-х років привертають увагу полотна варіанти "Перехід Червоної Армії через Сиваш" М.Самокиша і "Творці першої п'ятирічки" з циклу "Дніпробуд" К.Трохименка, які доносять героїзм і романтику грізних років громадянської війни, велич та ентузіазм перших п'ятирічок.
У суворі роки Великої Вітчізняної війни уродженець Чернігівщини С.Шишко створив цикл етюдів "У спустошеному Чернігові", який він подарував музею.
У післявоєнний період відродженню художніх традицій Чернігівщини сприяла творча діяльність А.Мордовця, А.Шкурка, М.Прокопюка, В.Зенченка, А.Петуся, І.Лисицина, Г.Петраша.
Почесне місце в експозиції музею займають твори відомих майстрів українського радянського мистецтва. Серед них виділяються пейзажі С.Григор'єва, В.Костецького, народного художника, лауреата Шевченківської премії Т.Яблонської, М.Дерегуса танародного художника УРСР М.Глущенка.
Особливою самобутністю відзначається творчість закарпатського художників. За рахунок передач з Дирекції художніх виставок Міністерства культури УРСР. Спілки художників УРСР, дарунків митців було придбано живописні роботи народних художників СРСР Й.Й.Бокшая, заслуженого художника УРСР З.І.Шолтеса, заслужених діячів мистецтва УРСР Д.І.Безуглого, М.М.Романишина, А.А. Коцки.
Багато творів було одержано від художників-земляків Чернігівщини. Сучасне образотворче мистецтво краю гідно представляють народний художник України В.Ємець, заслужений художник України О.Какало, заслужений художник України А.Мордовець, Є.Кріп, В.Трубчанінов та інші.